Стефанія Павлюк
1935 р. с. Торки Сокальського повіту Львівського воєводства
Очевидиця
Біограма
Народилася у 1935 р. в с. Торки (нині Червоноградського району, Львівської області) на Радехівщині. В сім'ї було четверо дітей. Батьки пані Стефанії походили з заможних родин та побудували окремий дім, половину якого віддали під читальню "Просвіти". Активісти, що належали до читальні добудували там сцену, збиралися, проводили концерти і святкові вечори.
Дівчина закінчила 10 класів школи. Спочатку ходила до школи в рідних Торках, а згодом до сусіднього Стоянова. У 10 класі пані Стефанію виключили з школи через відмову вступити до комсомолу. Але через рік вона все таки закінчила школу.
Стефанія Павлюк добре пам’ятає історичні події, що відбувалися в її рідному селі, перехід фронту, під час якого їхній будинок було зруйновано, життя в часі німецької і радянської окупацій, створення колгоспу тощо. Пам’ятає жінка і про "партизанку" в селі. В Торках і поблизу знаходилося чимало криївок в яких переховувалися і місцеві, і чужі хлопці. Пані Стефанія оповідає про часті облави. Під час однієї з них було заарештовано її батька. Чоловік протягом двох років перебував на засланні в Караганді.
Все життя Стефанія Павлюк мешкає в рідному селі.
Спогади
| Оповідач: | Стефанія Павлюк |
| Місце запису: | с. Торки Радехівського р-ну Львівської обл. |
| Дата інтерв'ю: | 30 липня 2014 р. |
| Інтерв'юер: | Тарас Чолій, Віталій Ляска, Юрій Пуківський |
| Транскрипція: | Роксолана Попелюк |
| Джерело: | Архів проєкту "Локальна історія" |
А як я була в 10-му, я була в 10-му класі два роки, тому що вкінці 3-ї чверті мене зі школи виключили, то була платна школа, 8-10 клас треба було тоді платити. І я не хотіла записатися до комсомолу, я боялася. І прийшов директор, тако прийде перед уроками і "Хто пише заяви, лишайтеся на уроках, хто не написав заяви в комсомол – ідіть гуляйте". І так нас виганяв-виганяв і поки всі не записалися, лиш дві дівчини нас не записалося і він виключив з 10-го класу. А потім на другий рік я пішла і написала заяву, і закінчила 10-й клас. Боялася, зразу тато каже… То треба було через ліс туда на Стоянів ходити, ще тебе партизанка де заб’є, хлопці заб’ють, скажуть – "Комсомолка" і я бояласі, я не написала заяву. А потім воно вже інакше було, вже всі писалисі і я вже пішла і закінчила 10-й клас.
