Денис Бондаренко

Денис народився і виріс у Бучі, разом з батьками, дружиною та дітьми (донечці 9 років та синові 17 років) залишився в місті під час російської окупації. Родина Дениса виїхала 14 квітня, коли рашисти почали ходити по дворах та розстрілювати цивільних мешканців. 

Бачив, як до міста заходить російська колона, як рашисти риють окопи прямо на території приватних садиб, закопують в землю техніку. Приватні будинки обстрілювали, кидали гранати просто в людей. Сусіди Дениса вийшли на вулицю шукати їжу і в цей момент будинок розбомбили. Родину очевидця врятувало те, що під землею був гараж, де вони ховалися весь час перебування в окупації. Однак, за словами Дениса, коли починали стріляти цільово по будинку, нічого не могло врятувати людей. 

Денис виходив на вулицю двічі за період окупації і двічі по ньому стріляли. На вулиці Вокзальній, де він мешкав, у кожному будинку загинув хтось з членів родини - рашисти розстрілювали всіх чоловіків віком від 20 до 50 років. 

Денис з родиною повернулись додому після деокупації Бучі. Зрозуміли, що в їхньому будинку сиділи російські снайпери - це побачили по слідам від куль в будинках навпроти. У сусідів залишили міни при відступі - у одного сусіда одну міну на подвір’ї, у іншого - дві.