Ганна Яринич
7 червня 1929 р. с. Мальчиці Городоцького повіту Львівського воєводства
14 лютого 2019 р. с. Мальчиці Яворівського району Львівської області
Зв'язкова УПА, псевдо "Нюся"
Біограма
Народилася 7 червня 1929 року в селі Мальчиці Городоцького повіту Львівського воєводства (нині Яворівського району Львівської області), з дому Хома.
До українського націоналістичного підпілля приєдналася в 16 років. На подвір'ї Ганниного будинку була криївка, в якій переховувалися повстанці групи "Мирона". Допомагали підпіллю всією сім'єю: матір готувала їжу, сестра шила одяг, надавали допомогу пораненим військовим, які переховувалися в криївці.
У підпіллі Ганна під псевдо "Нюся", отримувала завдання з передачі таємних записок і ліків, а також розвідки. Інша зв'язкова навчила Ганну набирати текст на друкарській машинці. Одного разу під час передачі медикаментів для повстанців "Нюсю" зупинила міліція, але дівчина вдало себе законспірувала. Наявність значної кількості ліків пояснила потребою для паралізованої бабусі. Завдяки цьому дівчину відпустили.
З розповіді Ганни Яринич вона особисто бачилась з Романом Шухевичем. Вже в роки незалежності Ганна зізналася рідним про приналежність до українського визвольного руху та місцеперебування закопаного архіву УПА в селі Страдч. Документи знайдені у цьому сховку передали до музею "Тюрма на Лонцького" у Львові.
Померла Ганна Яринич 14 лютого 2019 р. Похована в рідному селі.
Спогади
| Оповідач: | Ганна Яринич |
| Місце запису: | с. Мальчиці Яворівського району Львівської області |
| Дата інтерв'ю: | 21 грудня 2017 р. |
| Інтерв'юер: | Оксана Басараб-Чікало, Марія Качмар |
| Джерело: | Архів проєкту "Локальна історія" |
Священник загинув в трагедії, як забрали його, він йшов... Був старенький такий... Ну той [попередній священик] як втік туди, а потім був ще один, а потім той у Львові, а тоді дали того старенького такого. А тоді йшли москалі втікали, а він йшов з Божим даром до одної жінки, йшов з Божим даром. А вони втікали вже, гостинцем, там аж нанизу а він і дяк вийшли з того... Ну вийшли так якби з церкви, їм близько туда до асфальту, їм туда близько, що мали йти через ціле село? То вони вийшли там з церкви, прийшли там такі соснинку і відразу там така дорога, відразу до тої жінки йшли. І вони того забрали священника і дяка забрали, проти себе і повели.
І люди там полетіли, дали знати жінці священник, дали. Вона летить, але то далеко було до церкви. Вона летить. Ну що вона зробить? А там просять: "Та ви нічого не допоможете, ще в вас там замордують. І вони там під Ямельну завезли, в такий такий... А там пару хат, вже недалеко Ямельної коли гостинця, жили під лісом. І вони завели його, завели в ліс і там їх мордували. Там їх мордували, вогонь в писку палили, що вони там робили з ними то страшне. І дяк втікав, дяк втікав, то вони його ще догнали і вбили. А ті чули навіть як вони просилися, недалеко ті хати. І потім дали знати. А тепер там могила і завжди їздять, каждий рік там відправляють, народу з селів і ту зробили могилу.
