Володимир Колтун
- 1929 р. с. Підбірці Львівського повіту Львівського воєводства
Зв'язковий УПА, політв'язень
Біограма
Народився 1929 року у селі Підбірці (зараз Львівського району Львівської області). Мати Володимира - Марія була зв’язковою ОУН та передавала необхідну інформацію на Волинь. Часом для прикриття жінка брала з собою малолітнього сина. У віці 38-років при черговому переході кордону на Волинь жінку помітили німецькі прикордонники та вбили її при спробі втечі.
Згодом сам Володимир Колтун теж приєднався до українського національно-визвольного підпілля. Через юний вік, 15-річному хлопцеві давали дрібні доручення. Але через відмову працювати на німецьку владу юнака почали переслідувати і він змушений був переховуватися.
З приходом радянської влади необхідність переховуватися стала ще більшою і Володимир Колтун перейшов на нелегальне становище. Невдовзі його заарештували радянські каральні органи. Спочатку відправили у львівську "Тюрму на Лонцького". Тут Володимира утримували з січня до червня поки не відбувся суд, на якому засудили до 15 років каторжних робіт. Далі після перебування в пересильній тюрмі у Львові Володимира Колтуна з іншими в'язнями етапували до Норильська. Під час етапування пан Володимир з кількома іншими арештантами намагався здійснити втечу з поїзда, але вона не вдалася. Після відбуття покарання та звільнення пан Володимир повернувся в місто Глиняни Львівської області.
Спогади
Оповідач: | Володимир Колтун |
Місце запису: | м. Глиняни Львівського району Львівської області |
Дата інтерв'ю: | 16 грудня 2014 р. |
Інтерв'юер: | Ігор Рочняк, Галина Спільник |
Транскрипція: | Роксолана Попелюк |
Джерело: | Архів проєкту "Локальна історія" |
Школа у нас була 7 класів, як звичайно і школа була стара де даже ще моя мама вчилася і навіть був ще старий директор, той що вчив колись і мою маму. Ну ми ходили змішано, разом ходили поляки, ну і жидівські діти, як то зразу було, вже за німців вже не було, бо їх позабирали в гетто і все. А польські і ми, то казали поляки русіни, вони на нас не казали українці, а русіни. Ходили разом, но релігія була в нас, катехиз читали священики, окремо з українськими, з греко-католиками читав. Бо перше не було в нас православних, то читав священик греко-католицький той катехиз, то спеціальний урок був катехизу. А поляки в основному польський священик той во.