Ірина Савицька

Ірина Савицька

  • 1 лютого 1936 р. м. Перемишляни Перемишлянського повіту Тернопільського воєводства
  • 2022 р.

Очевидиця

Біограма

Народилася 1 лютого 1936 року у місті Перемишляни Тернопільського воєводства (нині Львівського району Львівської області) в сім’ї Володимира Леськіва та Марії Твердовської (зі села Ушковичі Перемишлянського повіту). Окрім Ірини в сім’ї було двоє синів - Орест та Ігор. Батько працював ковалем. Родина Леськів здавна проживала в Перемишлянах, дід пані Ірини по батькові працював секретарем міської ради у міжвоєнний період.

Оскільки в Перемишлянах проживало багато євреїв, то розповіді про їх переслідування німецькою владою найбільше відобразились у спогадах пані Ірини. В часи німецької окупації в домі сім’ї Леськів, переховували двоє дівчаток-єврейок, які жили по сусідству. Їх разом з сім’єю забрали в гетто, батьки загинули, а дівчатка втекли й Марія Леськів видала їх за своїх дочок. За цей вчинок через багато років їй посмертно надали звання "Праведника народів світу". 

Пані Ірина пам’ятає, що в Перемишлянах проживала чимала єврейська громада. Також в інтерв'ю вона розповіла про репресії радянської влади та депортації жителів Перемишлян та сусідніх сіл у віддалені райони РРФСР, репресії проти церкви, підпільні богослужіння та особливості проведення насильницької колективізації.

Репресій зазнав чоловік пані Ірини, за приналежність до українського визвольного руху його засудили на 10 років виправно-трудових таборів. Після заслання сім’я проживала в Перемишлянах.

Інтерв'ю оцифровано в рамках проєкту "Жіночі голоси Другої світової війни" за підтримки Європейського Союзу за програмою "House of Europe".

Спогади

Оповідач: Ірина Савицька
Місце запису: м. Перемишляни Львівського р-ну, Львівської обл.
Дата інтерв'ю: 17 лютого 2015 р.
Інтерв'юер: Юрій Пуківський, Роксолана Попелюк
Транскрипція: Роксолана Попелюк
Джерело: Архів проєкту "Локальна історія"

Інт.: Як ви називаєтесь?

Ірина Володимирівна

Інт.: А прізвище?

Савицька я по чоловіку, а з дому я Леськів. А Леськів ми є споконвіку тут в Перемишлянах, ще за прадіда, ще як я жила тут, то тато розказував, то його батько давно ще то він був тут в міській раді секретар тої міської ради, то давно ще було в 32-му - 33-му, а вже зараз то цей. Батько то я знаю то ми жили не дуже заможно, ну бідно, по-перше всі так жили бідно, не дуже було заможних людей, батько мій взагалі ковалем був. Він в 39-му, 40-й рік він робив ті копита чи як то, кував коням ноги, тут приїжджали із села знайомі, знаєте, помогти коням, бо перше ж кіньми тільки обробляли, ну і так заробляв копійки на прожиття, нас троє було в сім’ї.

Інт.:Ви 36-го року народження?

Так, так.

Інт.: Як ваша мама в дівоцтві писалась?

Мами дівоче - Твердовська, вона похдить з Ушкович, от два кілометри з аперемишлянами, а тато з Перемишлян.

Онлайн-архів усноісторичних та візуальних джерел

Локальна історія

Мультимедійна онлайн-платформа про минуле та сучасне України

Центр дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ

Центр дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ

Гуманітарний факультет УКУ

Гуманітарний факультет УКУ

Навчально-дослідна програма кафедри історії УКУ "Українське ХХ століття"

Вічний фонд "Броди-Лев"

Вічний фонд імені Тиміша і Ґеновефи Шевчуків

© Жива Історія. Всі права захищено. 2025
Створено Abra agency