Василь Фірман
4 березня 1927 р. с. Боршів Перемишлянського повіту Тернопільського воєводства
Член ОУН, стрілець УПА, псевдо "Свист", політв'язень
Біограма
Народився 1927 року у селі Боршів Перемишлянського повіту Тернопільського воєводства (нині Львівського району Львівської області) у сім’ї місцевого лісника Степана Фірмана.
На початку 1940-х Василь вступив до місцевого осередку ОУН, а у вересні 1944 року приєднався до УПА. Разом з іншими підпільниками прийняв присягу у селі Пнятин, обрав псевдо "Свист". Належав до кущової боївки “Синього”, перебував у боївці до 1946 року. Далі переховувався від радянської влади, завдяки фальшивим документам лісника.
У 1947 році Василя Фірмана заарештували органи МДБ, під час арешту поранили. Спочатку утримувався у слідчому ізоляторі у Львові ("Тюрма на Лонцького"), згодом у Золочівській внутрішній тюрмі. Був засуджений на 10 років виправно-трудових таборів. Покарання відбував в таборах м. Інта, Комі АРСР у 1948-1957 рр.
За спогадами пана Василя після прибуття до табору виникали постійні сутички з кримінальними в'язнями. Згодом Василя перевели до Мінерального ВТТ, особливого табору для політв'язнів. Після відбування покарання перебував на спецпоселенні в Інті.
Повернувся до рідного села. Брав активну участь у національному русі на теренах Перемишлянщини на початку 1990-х років.
Спогади
| Оповідач: | Василь Фірман |
| Місце запису: | с. Боршів Львівського району Львівської області |
| Дата інтерв'ю: | 5 березня 2014 р. |
| Інтерв'юер: | Антон Петрівський |
| Транскрипція: | Роксолана Попелюк |
| Джерело: | Архів проєкту "Локальна історія" |
Священник був в нас націоналіст – Боднар, якого большевики замурували. І на уроці перекличка. І в мене прізвище Фірман, а він кличе: "Фурман єст?". А я так, ніколи такє не був і замовк. Підходе священник до мене і каже: "Васильку, а як ти сі пишеш?". Я кажу: "Фірман!". -"А чому в журналі Фурман?". Я кажу: "Я звідки знаю? Учитель поляк". -"Ну ти – українець?!". Я кажу: "Так". -"На слідующий раз як я прийду, то щоб то було Фірман". Я кажу: "Буде".
А я після релігії забирав журнал, тому жи отут в сусіда, от. Приношу до нього цей журнал і кажу: "Прошу пана, чому в мене написано Фурман". А він каже: "А яка тобі різниця? Хто тобі сказав, священник, ксьонз?". Я кажу: "Ну я сам прочитав!". -"Та то немає різниці". А я в плач. Може я дав слово, знаєте. Він взяв ручку справив – не Фурман, а Фірман. Ну я вже довільний жду як буде релігія. На релігію приходе священник, робе перекличку: "Фірман є?!". А я, знаєте, як то дитина. А він підходить до мене, гладить по голові і каже: "Пам’ятайте діточки, якої мами ви діти. Ви – українці". І я во все собі кажу, що в той міг, коли він мене гладив, він якби то наповнив мене націоналізму.
