Євген Грицяк

Євген Грицяк

  • 9 серпня 1926 р. с. Стецева Снятинського повіту Станіславівського воєводства
  • 14 травня 2017 р. с. Устя Коломийського району Івано-Франківської області

Член ОУН, псевдо "Полтавець", політв'язень, керівник Норильського повстання

Біограма

Народився 9 серпня 1926 року в селі Стецева Снятинського повіту Станіславівського воєводства (нині Коломийського району Івано-Франківської області). У період німецької окупації вчився в торговельній школі в Снятині, долучився до Юнацтва ОУН, обрав псевдо "Полтавець".

У липні 1944 р. мобілізований до Червоної армії. Здійснив спробу втечі, після затримання потрапив до 265-ї штрафної роти 140-ї стрілецької дивізії. Воював на 4-му Українському фронті, дістав тяжке поранення. З березня 1945 р. служив у 31-й автороті 295-го стрілецького полку 183-ї Харківської стрілецької дивізії. За те, що Євген Грицяк при відбитті контратаки противника біля с. Вишковіце в Польщі 1 травня 1945 р. знищив двох ворожих солдатів, 12 червня 1945 р. нагороджений медаллю "За відвагу". За два місяці отримав медаль "За перемогу над Німеччиною".

Після війни переведений до військової частини в м. Коломия. Тут налагодив зв'язки з українським підпіллям та постачав їм трофейні медикаменти з армійських складів. Заарештований у 1949 р. за приналежність до ОУН. 12 грудня 1949 р. Євгена Грицяка засуджено до смертної кари, яку замінили на 25 років виправних таборів ГУЛАГу. Покарання відбував у Караганді, Норильську, Владимірському централі, Іркутську, Мордовії. Відстоював права в’язнів і протистояв сваволі табірної адміністрації.

Став одним із п’яти керівників Норильського повстання політичних в'язнів (26 травня – 4 серпня 1953 р.). У повстанні взяло участь від 16 до 20 тис. в'язнів. 1956 р. постановою Комісії Президії Верховної Ради СРСР Грицяка звільнили з ув’язнення.

З 1958 р. жив у Караганді, через заборону проживати на Заході України (до цього приїздив до Вінниці).

28 січня 1959 р. вдруге заарештований за звинуваченням у створенні осередку ОУН у Вінниці та в керівництві Норильським повстанням. Євгена Грицяка відправили відбувати попередній термін у 25 років. Завдяки листам на адресу Військової колегії Верховного Суду СРСР, у яких він відкинув усі звинувачення Євгена Грицяка в 1964 р. звільнили через необґрунтованість звинувачення.

Зазнав переслідувань КДБ та погроз новим арештом, оскільки 12 лютого 1977 р. підписав заяву на підтримку "Хартії-77", а в США вийшла друком його книга "Короткий запис спогадів. Історія Норильського повстання", яку видало українське діаспорне видавництво "Смолоскип".

В тому ж році Євген Грицяк дав велике інтерв’ю для газети Chicago Tribune про Норильське повстання. Захоплювався індійською йогою та вченням Махатма Ґанді.

Після відновлення Незалежности України давав інтерв'ю, кілька разів перевидавав свої спогади. Останні роки життя проживав у селі Устя на Івано-Франківщині.

Помер 14 травня 2017 року на 91-му році життя.

Спогади

Оповідач: Євген Грицяк
Місце запису: с. Устя Коломийського району Івано-Франківської області
Дата інтерв'ю: 30 червня 2016 р.
Інтерв'юер: Юрій Пуківський
Джерело: Архів проєкту "Локальна історія"

Онлайн-архів усноісторичних та візуальних джерел

Локальна історія

Мультимедійна онлайн-платформа про минуле та сучасне України

Центр дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ

Центр дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ

Гуманітарний факультет УКУ

Гуманітарний факультет УКУ

Навчально-дослідна програма кафедри історії УКУ "Українське ХХ століття"

Вічний фонд "Броди-Лев"

Вічний фонд імені Тиміша і Ґеновефи Шевчуків

© Жива Історія. Всі права захищено. 2024
Створено Abra agency