Лідія-Олександра Тиховліз

Народилася 15 грудня 1928 року в сім’ї Миколи та Марії Джулинських. Починаючи з 1939 року сім’я мешкала у Львові біля Високого Замку, по сусідству з Іриною Вільде. Батько Лідії був інженером і працював в "Дирекції колійовій" на території Польщі, а згодом став начальником станції у Львові. Мама працювала в поштовому відділенні в Любліні. 

Початкову освіту Лідія Джулинська здобула у місті Старий Самбір,  згодом закінчила 6 класів Другої гімназії у Львові. Після цього вступила до львівської консерваторії. Проте провчитися вдалося тільки пів року, адже дівчина приєдналася до молодіжної сітки ОУН та передавала необхідну інформацію зі Львова на Стрийщину.  Перебуваючи в русі Опору Лідія познайомилася з Ярославом Хомишиним на псевдо "Крук", племінником єпископа УГКЦ Григорія Хомишина.

26 лютого 1946 року Лідію Джулинську заарештували органи НКВС. Спочатку привезли в управління НКВС на вулицю Дзержинського і цілу ніч допитували. Вранці привезли в тюрму "на Лонцького", де вона утримувалася протягом 6 місяців. Після цього Лідію засудили на 10 років ув'язнення і 5 позбавлення прав.

На етап відправили не одразу, а спершу залишили у Львові доглядати дітей народжених в тюрмі. На цій роботі вона з іншими жінками організовували вистави для дітей. Такі дійства могли спостерігати з вулиці перехожі. Одного разу таку виставу побачив і майбутній чоловік Лідії Джулинської - Степан Тиховліз, тоді студент медичного університету. Він належав до СБ ОУН. Згодом його теж заарештували й засудили на 25 років.

Зі Львова Лідію Джулинську етапували в Мордовську РСР на станцію Потьма. Виселили й маму Лідії за приналежність дочки до українського підпілля. На засланні у Лідії та Степана Тиховлізів народилася двійня. Звільнили Лідію Тиховліз 24 серпня 1954 року, чоловік Степан повернувся згодом. Після звільнення сім'я переїхали до міста Старий Самбір.