Дарія Полюга

Народилася 4 березня 1926 р. у м. Яворів Львівського воєводства. Закінчила шість класів "Рідної школи". У 1938–1939 р. навчалась в Яворівській гімназії при монастирі сестер Василіянок, потім в учительській семінарії.

В 1942 р. вступила до Юнацтва ОУН, де виконувала обов’язки зв’язкової. У 1944 р. пройшла медичний вишкіл, який проводив лікар Юрій Липа. У 1945 р., легалізувавшись за рекомендацією крайового проводу ОУН, вступила до Львівського медичного інституту. Працювала в Українському Червоному Хресті (УЧХ), допомагала сотні "Переяслав".

4 жовтня 1948 р. під час навчання на четвертому курсі медичного інституту була заарештована. Перебувала у слідчому ізоляторі у Львові ("Тюрмі на Лонцького"). Відповідно до рішення Особливої наради при МДБ СРСР засуджена за ст. 54 КК УРСР до 10 років позбавлення волі.

Покарання відбувала у Мінеральному ВТТ, м. Інта, Комі АРСР. Спершу перебувала у пересильному 5-му окремому табірному пункті ("ОЛПі" – "Отдельный лагерный пункт"), пізніше – в жіночому 4-му ОЛПі. Після цього ще півтора року жила на спецпоселенні в Інті. Звільнена в 1956 році.

У січні 1956 р. вийшла заміж за Любомира Полюгу – члена ОУН і УПА, особистого охоронця Романа Шухевича, політв’язня, лікаря. Згодом у сім’ї народилося двоє дітей: старший син Ростислав, молодший Богдан. Переїхала до Семипалатинська (тепер м. Семей Абайської області Республіки Казахстан), де 1957 р. разом з чоловіком завершили освіту в медичному інституті. Не отримала дозволу повернутися на захід України, тому з 1961 р. разом зі сім’єю проживала – в м. Цюрупинськ Херсонської області УРСР (тепер м. Олешки Херсонського району Херсонської області). З 2004 р. мешкала у м. Львові.

Померла 12 вересня 2017 р. Похована на Личаківському кладовищі у м. Львові.