Ганна Біляк

Ганна Біляк

  • 1929 р. с. Покрівці Жидачівського повіту Львівського воєводства

Зв'язкова ОУН, станична УПА, псевдо "Берізка", політув'язнена

Біограма

Народилася у 1929 році в селі Покрівці Жидачівського повіту Станіславівського воєводства (нині Стрийського району Львівської області) у сім’ї Миколи (помер у 1932 р.) та Розалії (померла у 1938 р.) Хоми. Батько був війтом в селі. Після смерті батьків Ганною та її з братом опікувався брат матері. Старший брат Федір Хома (1926 р. н.) належав до дивізії СС "Галичина".

Ганна належала до спортивного товариства "Січ", згодом до Юнацтва ОУН. Після приєднання до повстанського руху, виконувала функції зв’язкової, переносила таємні записки під псевдо "Берізка".

У період німецької окупації пройшла медичний вишкіл, а з 1946 р. стала станичною УПА. Під будинком Ганни знаходилась криївка, де могли переховуватися до 50-ти повстанців. Дівчина допомагала підпільникам, робила перев’язки пораненим, друкувала на агітаційні листівки.

У 1948 році заарештована за співпрацю з УПА. Протягом 6 місяців утримувалася в Дрогобичі та у в'язниці "Бригідки" у Львові. Ганна була засуджена на 25 р. ув'язнення у виправно-трудових таборах за статтею 54-1а, 54-11 з конфіскацією майна та етапована у Казахську РСР. В ув'язненні копала траншеї для проведення водогону. Через пів року переведена в Магаданську область, де працювала на лісоповалі. Після 2 років перебування на Магадані етапована у Казахстан. Брала участь у повстанні в'язнів в Джезказганському табірного відділення у підтримку Кенгірського повстання.

Після смерті Сталіна була амністована, звільнилася з табору у серпні 1953-го року. Повернувшись жила у селі Слобідка Стрийського району. Працювала в м. Новий Розділ.

Спогади

Оповідач: Ганна Біляк
Місце запису: с. Бірчиці Самбірського району Львівської області
Дата інтерв'ю: 2 травня 2018 р.
Інтерв'юер: Ольга Галабурда, Марія Гілевич
Транскрипція: Марія Гілевич
Джерело: Архів проєкту "Локальна історія"

Інтерв’юер: Не робили фестин у вас?

Робили.

Інтерв’юер: А де він відбувався?

Він відбувався в нас в селі і в Ходовичах.

Інтерв’юер: А то де було? Десь на толоці, чи де Ви то робили?

На толоці, так.

Інтерв’юер: А як виглядав той фестин?

Та во так вбиралися в такі жупани, співали, витанцьовували.

Інтерв’юер: А на тих фестинах не виступали хлопці з спортивного товариства, може були січовики, або "Луг"?

Були січовики.

Інтерв’юер: То там і хлопці і дівчата?

Дівчата, так.

Інтерв’юер: То старші були? Скільки їм було років?

До "Січі" я знаю? Брали двайціть років, двайці з чимто в "Січ".

Інтерв’юер: А вони мали якусь форму свою?

Мали.

Інтерв’юер:А якого кольору?

Такого синого, голубого, так як не дуже темного, а голубий, то я пам’ятаю. Я сама в "Січі" була, а потом пішла в УПА

Інтерв’юер: А Ви вже були в "Січі", коли? В якому році пішли до "Січі"?

Якось так вже за німців, то людей розганяли

Інтерв’юер: На фестині самому?

Та.

Інтерв’юер: А не було ніяких конфліктів, не билися?

Правда, що не билися, але розганяли, а наші ступалися, бо чого будуть сі били.

Фото з родинного архіву

Онлайн-архів усноісторичних та візуальних джерел

Локальна історія

Мультимедійна онлайн-платформа про минуле та сучасне України

Центр дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ

Центр дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ

Гуманітарний факультет УКУ

Гуманітарний факультет УКУ

Навчально-дослідна програма кафедри історії УКУ "Українське ХХ століття"

Вічний фонд "Броди-Лев"

Вічний фонд імені Тиміша і Ґеновефи Шевчуків

© Жива Історія. Всі права захищено. 2025
Створено Abra agency