
Ірина Бернадська
1927 р. с. Зашків Львівського повіту Львівського воєводства
Учасниця національно-визвольного руху
Біограма
Народилася 1927 року в с. Зашків Львівського повіту Львівського воєводства (нині Львівського району Львівської області) у сім'ї Олекси Волина (1886 р. н.) та Марії Когут (1888 р. н.). Сім'я була багатодітною і налічувала шестеро дітей (Стефанія (1910 р. н.), Володимир (1911 р. н.), Катерина (1913 р. н.), Марія (1925 р. н.), Ірина (1927 р. н.) і Мирослава (1929 р. н.). Батько був покрівельником, а під час Першої світової війни служив в австрійському війську. Мама була кравчинею.
Ірина закінчила школу в Зашкові. В інтерв'ю пані Ірина розповіла про події міжвоєнного часу, Другої світової війни, радянської та німецької окупації, Голокосту та про міжетнічні відносини в Зашкові.
На подвір'ї родини Волинів була споруджена криївка, початково призначена для укриття в часі війни. Згодом в цій криївці переховувалися четверо місцевих повстанців, яких Волини годували та забезпечували необхідними речами. Сім'я була змушена переховуватися під час облав НКВС в селі. Завдяки конспірації їм вдалося уникнути репресій.
В підлітковому віці Ірина допомагала українському національному підпіллю, разом з однолітками розповсюджувала агітаційні листівки УПА в Зашкові.
Згодом Ірина Бернадська мешкала у Львові.
У літньому віці повернулася до Зашкова.
Спогади
Оповідач: | Ірина Бернадська |
Місце запису: | с. Зашків Львівського району Львівської області |
Дата інтерв'ю: | 16 лютого 2017 р. |
Інтерв'юер: | Роксолана Попелюк, Марія Гілевич |
Транскрипція: | Марія Гілевич |
Джерело: | Архів проєкту "Локальна історія" |
Поляки то до Львова їхали вчитися і дзяди вчилися у Львові. Може підросли і вчилися, а таких малих дітей не памʼятаю, видно не було в них. А потім за польщі, то потім сестра моя і був Граб такий багач, коло нас мешкав через кілька городів. То в нього дочка Люба, то він взяв до Львова до школи.Коло Юра церкви там була школа, шо вони сі вчили і сестра моя та Марійка. Ми більше ніхто нас не вчилися у Львові.
А йно їхали поляки і жиди поїздом, а дуже з Мельнич чи звідки то були хлопці священики вчилися, то сестра розказує. То поляки видите так во нападали на хлопців в поїзді, то так нападали. Шось робили, приставали, прозивали: "Русін капусін свині задусім, свиня утєкла русін до пєкла", розумієте, так шо нападали. Здаєсі шо в згоді жили.