Ірина Бернадська

Ірина Бернадська

  • 1927 р. с. Зашків Львівського повіту Львівського воєводства

Учасниця національно-визвольного руху

Біограма

Народилася 1927 року в с. Зашків Львівського повіту Львівського воєводства (нині Львівського району Львівської області) у сім'ї Олекси Волина (1886 р. н.) та Марії Когут (1888 р. н.). Сім'я була багатодітною і налічувала шестеро дітей (Стефанія (1910 р. н.), Володимир (1911 р. н.), Катерина (1913 р. н.), Марія (1925 р. н.), Ірина (1927 р. н.) і Мирослава (1929 р. н.). Батько був покрівельником, а під час Першої світової війни служив в австрійському війську. Мама була кравчинею.

Ірина закінчила школу в Зашкові. В інтерв'ю пані Ірина розповіла про події міжвоєнного часу, Другої світової війни, радянської та німецької окупації, Голокосту та про міжетнічні відносини в Зашкові.

На подвір'ї родини Волинів була споруджена криївка, початково призначена для укриття в часі війни. Згодом в цій криївці переховувалися четверо місцевих повстанців, яких Волини годували та забезпечували необхідними речами. Сім'я була змушена переховуватися під час облав НКВС в селі. Завдяки конспірації їм вдалося уникнути репресій.

В підлітковому віці Ірина допомагала українському національному підпіллю, разом з однолітками розповсюджувала агітаційні листівки УПА в Зашкові.

Згодом Ірина Бернадська мешкала у Львові.

У літньому віці повернулася до Зашкова.

Спогади

Оповідач: Ірина Бернадська
Місце запису: с. Зашків Львівського району Львівської області
Дата інтерв'ю: 16 лютого 2017 р.
Інтерв'юер: Роксолана Попелюк, Марія Гілевич
Транскрипція: Марія Гілевич
Джерело: Архів проєкту "Локальна історія"

Поляки то до Львова їхали вчитися і дзяди вчилися у Львові. Може підросли і вчилися, а таких малих дітей не памʼятаю, видно не було в них. А потім за польщі, то потім сестра моя і був Граб такий багач, коло нас мешкав через кілька городів. То в нього дочка Люба, то він взяв до Львова до школи.Коло Юра церкви там була школа, шо вони сі вчили і сестра моя та Марійка. Ми більше ніхто нас не вчилися у Львові.

А йно їхали поляки і жиди поїздом, а дуже з Мельнич чи звідки то були хлопці священики вчилися, то сестра розказує. То поляки видите так во нападали на хлопців в поїзді, то так нападали. Шось робили, приставали, прозивали: "Русін капусін свині задусім, свиня утєкла русін до пєкла", розумієте, так шо нападали. Здаєсі шо в згоді жили.

Онлайн-архів усноісторичних та візуальних джерел

Локальна історія

Мультимедійна онлайн-платформа про минуле та сучасне України

Центр дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ

Центр дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ

Гуманітарний факультет УКУ

Гуманітарний факультет УКУ

Навчально-дослідна програма кафедри історії УКУ "Українське ХХ століття"

Вічний фонд "Броди-Лев"

Вічний фонд імені Тиміша і Ґеновефи Шевчуків

© Жива Історія. Всі права захищено. 2025
Створено Abra agency