Теодор Чайка
1932 р. с. Жабокруки (Квітневе) Бібрецького повіту Львівського воєводства
Жертва операції "Захід"
Біограма
Народився у 1932 році в селі Жабокруки (нині с. Квітневе Львівського району Львівської області) в сім'ї Степана та Анастасії Чайки. В Теодора Чайки було семеро сестер та старший брат Василь (1922 р. н.), який був стрільцем УПА. За приналежність до повстанського руху Василь Чайка був заарештований та утримувався в слідчому ізоляторі НКВС ("тюрма на Лонцького") в м. Львів. Етапований в м. Балхаш Казахської РСР. Звільнений у 1956 році.
Теодор з батьками та сестрами, через загрозу репресій переховувалися протягом 1944-1946 рр. 21 жовтня 1947 року їх, як сім’ю учасника національно-визвольного руху, в рамках операції "Захід" було вивезено на спецпоселення в Омську область, РРФСР. На засланні Степан Чайка був засуджений та протягом 2 років утримувався в ув'язненні. За спогадами сина Теодора через висловлювання про радянську владу.
Сам Теодор Чайка здійснив втечу зі спецпоселення та повернувся в село, жив під чужим прізвищем. Сім’я була звільнена зі спецпоселення у 1956 році, повернулися у 1958 р.
Згодом Теодор Чайка оселився у с. Баківці Львівського району Львівської області.
Спогади
| Оповідач: | Теодор Чайка |
| Місце запису: | с. Баківці Львівського району Львівської області |
| Дата інтерв'ю: | 23 травня 2016 р. |
| Інтерв'юер: | Марія Гілевич, Роксолана Попелюк |
| Транскрипція: | Марія Гілевич |
| Джерело: | Архів проєкту "Локальна історія" |
В сорок семім як приїхали нас вивозити, приїхали, хату обкружили. Приходят з списком, та шо в Польщі не читали, йно брата того. «Такий, такий ми знаєм є, там Наталка, Стефка, Я, Ольга, Славка, Надійка і вйо собіратися. І тілько я поліз на стрих, було шо брати, йно кому. Ми ше були, шо я мав штирнайці років. І нас погрузили на фіри, завезли нас до Баковец до липи, його вже нема, до хати на півниці, нас там згрузили і ми до рані сиділи в півниці. Потому підійшли фіри, на фіри і туда во догори і до Ходорова. Туди був фест мороз, а ми шо, майже голі, ніхто сі не сподівав. Нас завезли до Ходорова, то є куда їхати, машиною є куда їхати, а нас на фірі туркали.