Марія Чуніс
20 червня 1922 р. с. Бір Кунинський Жовківського повіту Львівського воєводства
Зв'язкова ОУН, політув'язнена
Біограма
Народилася 1922 р. у присілку Бір Кунинський (7 км від с. Кунин) Жовківського повіту Львівського воєводства (тепер Львівського район Львівської області). З 1928 року навчалася в чотирикласній польській школі в Глинську.
Переїхала до м. Белз, де навчалась у торгівельному технікумі. Вступила до Юнацтва ОУН, де була зв'язковою. У 1941 р. після переходу радянсько-німецької демаркаційної лінії заарештована, утримувалась у Жовківській тюрмі. До 25 травня 1941 року перебувала у львівській тюрмі "на Лонцького", згодом – у тюрмі "Бриґідки". Після відступу радянських військ була звільнена. Перебувала в підпіллі ОУН.
У 1949 році вдруге заарештована. Утримувалась в Золочівській тюрмі та в тюрмі "на Лонцького". Засуджена за ст. 54 п. 12 КК УРСР до 10 років таборів. 9 січня 1951 р. етапована до поселення Сухобезводне Горьківської області, РРФСР.
Звільнена в 1956 р. Не змогла оселитися на Львівщині, змушена повернутися в Сибір. Реабілітована у 1991 р. Мешкала у м. Інта (тепер Російської Федерації).
Спогади
| Оповідач: | Марія Чуніс |
| Місце запису: | с. Бір Кунинський Львівського району Львівської області |
| Дата інтерв'ю: | 1 липня 2009 р. |
| Інтерв'юер: | Тарас Чолій |
| Транскрипція: | Маріанна Пиріг, Ірина Підтикана |
| Джерело: | Архів проєкту "Локальна історія" |
Я ше, коли вчила. Я вже замуж вийшла за німців, і коли приходили з Мокротина ше тії во, коли приходили до мене… Ну, встрічалися вже наші, то вже були тоді бандерівці, а тоді ми ще приходили як мельниківці.
І коли перейшли ми туда, там ше до 40-го року висів портрет Мельника. І ми ше були після Коновальця, коли його вбили, тоді став Мельник. Потому в 40-му році приходять на сходини і знімають портрет, коли вже Бандера перейшов границю туда. Він ше тут був, потом він вже перейшов границю до німців, то вже щиталося під німцями. І тоді вішають. Ну, і на тім зібранню, коли було одні не знають, чого знімають Мельника. Чому, шо, яка різниця є між Мельником і Бандерою. Вот і виступає цей Порохняк, шо я вам говорю з Підволочиська і говорить так: «Я тепер вам роз’ясню». (Ну, бо ми були ше молоді, ми ше того всього не знали). Каже: «Мельник хоче. В нас, - каже, - ми хочем Україну здобувати. А з чим ми? Ми ж не маєм зброї, ми ж не маємо зброї. Нам треба, шоби нам хтось помагав. І він хоче шоби нам помагала Америка (Мельник), а Бандера хоч, бо вже Гітлер воює, тут війна, німці шоби помагали. Вот в тім і різниця». А ми тоди…А потим говорить; «А тепер давайте голосувати – хто за Мельника, а хто за Бандеру». І коли ми проголосували, якраз по половині вийшло. Но, тоди і говорить: «Шо ж не будем ше портрета знімати Мельника». Він ше в нас висів 2 місяці (Мельник). Мельник висів і Бандеру повісили. Вже його портрет був. А потим вже Мельника зняли. І коли зняли той портрет, вже началися ті во арешти. Мельниківців стали арештувати.