Василь Романів

Народився 22 березня 1931 року в заможній селянській сім’ї Михайла та Юлії (з дому Горбач) Романівих у селі Стратин Рогатинського повіту Станіславівського воєводства (тепер Івано-Франківського району Івано-Франківської області). Василів батько та дядько Іван у міжвоєнний час були членами ОУН під безпосереднім керівництвом Василя Івахіва.

У 1930-х роках навчався у польській початковій школі, 1939–1941 рр. – у радянській школі, 1941–1944 рр. – у семикласній середній школі. Навесні 1944 року вступив до Юнацтва ОУН, став зв’язковим під псевдо "Славко".

Протягом  1947 року навчався у восьмому класі середньої школи села Пуків, з 1948 – у дев’ятому класі у школі села Болотня Перемишлянського району Львівської області. Водночас виконував обов’язки помічника станичного ОУН на Рогатинщині. За завданням Проводу ОУН у 1949–1950 роках здобував освіту в торгово-кооперативній школі міста Станіслав (тепер Івано-Франківськ). У 1951–1956 роках навчався у Лісотехнічному інституті у Львові. У 1956–1960 роках проходив практику в місті Чарджоу Туркменської РСР (тепер м. Туркменабат у Туркменістані). 1960 року повернувся до Львова. Спочатку працював вчителем креслення у Львівській школі № 11 (тепер Львівська правнича гімназія). У 1961–1968 роках викладав у Львівському пожежно-технічному училищі, після цього – у професійно-технічному залізничному училищі, де 1990 року очолив осередок Народного руху України.

Проживав у Львові. Помер 14 вересня 2020 року.