Любомир Полюга

Народився 9 серпня 1925 р. у м. Львові. Батько – Іван Полюга, ветеран УГА, працівник (інспектор) “Просвіти” до 1939 р., брав участь у заснуванні та діяльності засновників Українського Таємного Університету. Мати – Іванна Полюга (з роду Давидовичів), працювала в допомоговій секції для бідних дітей при школі.

Початкову освіту здобув у школі ім. Князя Лева. У 1937–1943 рр. навчався у Львівській державній академічній гімназії з українською викладовою мовою. З 1942 р. – член Юнацтва ОУН. 1943 р. вступив до Львівського медичного інституту. У 1944 р. в помешканні  на вулиці Курковій, 40 (тепер вул. М. Лисенка) організував одну зі зв'язкових “хат” головного командира УПА, генерал-хорунжого Романа Шухевича (псевдо “Тарас Чупринка”). У ніч з 20 на 21 грудня 1946 р. радянські каральні органи забрали Любомира з дому, однак йому вдалося втекти. Наприкінці 1946 р. у с. Дашава на Стрийщині організував конспіративну хату. На поч. 1947 р. переведений у штабну конспіративну хату в с. Княгиничі. Був особистим охоронцем Романа Шухевича.

З 1947 р. перебував у підпіллі. Мав псевдо “Роман” та “Богдан” За наказом Головного командира Романа Шухевича навесні 1947 р. з документами переселенця на ім’я Томівчаків Богдан Андрійович став членом “cім'ї” (“дружина” – Ольга Ільків) конспіративної “хати” “Короленко” у с. Княгиничі (тепер Рогатинського р-ну Івано-Франківської області). 23 вересня 1947 р. був тяжко поранений, затриманий КДБ. Протягом 18 місяців перебував під слідством у тюрмах Рогатина, Станіслава (тепер Івано-Франківськ), Києва та Львова (тюрма “на Лонцького”). Покарання відбував у таборі ГУЛАГу в Інті (Комі АРСР).

Звільнений 19 грудня 1955 р. У січні 1956 р. одружився з Дарію Масюк – членкині Юнацтва ОУН, працівниці Українського Червоного Хреста, також ув’язненої з політичних причин в таборах Інти. Згодом у сім’ї народилося двоє дітей: старший син Ростислав, молодший – Богдан. Переїхав до Семипалатинська (Казахстан), де 1957 р. разом із дружиною завершили медичну освіту в Семипалатинському медичному інституті (Казахстан). З 1961 р. жив у Цюрупинську (Олешках) Херсонської області. З 2001 р. мешкав у м. Львові. 8 травня 2015 р. взяв участь разом зі своїми побратимами з УПА в урочистому засіданні Верховної Ради України, присвяченому Дню пам’яті і примирення. Помер 25 липня 2016 р. Похований на Личаківському цвинтарі у м. Львові.