
Союз Українок в с. Колбаєвичі, крайзе Судова Вишня, дистрикт Галичина
Зліва направо: у першому ряді сидять: четверта Магда Салаш, шостий о. Михайло Вітик, Олена Вітик, Люба Вітик, десята Ганна Іваник, дванадцята Магда Гайдуківська, у другому ряді стоїть друга Петрунеля Іваник
Дата створення | 1940-ві рр. |
Локація | с. Колбаєвичі Самбірського району Львівської області |
Категорія: | Фото |
Колекція | Родинний архів Ольги Гниди |
Дата оцифрування: | 24 липня 2014 р. |
Місце зберігання | Архів проєкту "Локальна історія" |
Історичний опис | "Союз українок" — найбільша жіноча організація в Галичині (і на українських землях взагалі), перейменована (1917) з "Жіночої громади", з осідком у Львові. Діяла до 1938 року. У першій половині 1920-х pp. праця була спрямована на відновлення діяльності по воєнній руїні й на організаційні заходи, згодом на приєднання жінок-селянок до "Союзу українок" та поглиблення змісту праці. Метою була активізація жінок, піднесення їхнього освітнього й економічного рівня (зокрема, фахового досвіду у ділянці хатнього господарства), суспільної гігієни, суспільної праці, участь у світовому жіночому русі тощо. У Союзі діяло п'ять секторів: медичний сектор переважно для допомоги військовим, економічний, культурний, мистецький. Керівництво "Союзу українок" встановило зв'язки з міжнародними жіночими організаціями. З 1923 Союз українок став членом "Міжнародного жіночого союзу" і брав участь у його конгресах у Римі, Парижі, Берліні, Марселі; Союз українок мав свою секцію у "Лізі миру і свободи"; кооперативна секція "Союзу українок" стала членом "Жіночої кооперативної ґільдії" і брала участь в її конгресах у Відні, Лондоні й Парижі. У 1991 році була утворена ВГО «Союз Українок» із місцем знаходження в Києві. |
Опрацювання | Анастасія Добаріна |