Подорож до с. Чайковичі

Чайковичі — село, центр Чайковицької сільської Ради, до якої належать також села Колбаєвичі і Підгайчики. З січня 1965 року входить до складу Самбірського району Львівської області. Жителі Чайкович були вірними української греко-католицької церкви до 1946 р., коли примусово здійснено перехід до російської православної церкви (РПЦ) за часів радянської влади. У 1996 р. 73% мешканців Чайкович – вірні УПЦ КП, 19% - УГКЦ, 3% - поляки римо-католики, 5% - не визначилися. На початок 2013 р. в Чайковичах мешкало 1545 чоловік, з них 216 (14%) - українці греко-католики, 1326 (85 %) – вірні УПЦ КП та (2 %) інші. У центрі села знаходиться дерев'яна церква Різдва Івана Хрестителя. У грудні 1937 року на склі вікна хати шляхтича Якова Городиського з'явився нерукотворний образ Матері Божої з Ісусом. Чайковичі стали місцем паломництва. У 1950-х роках хату було розвалено. У 1998 році на місці з'яви побудовано капличку. Самбірський повіт (нім. Bezirk Sambor; пол. Powiat samborski) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини і Володимирії, ЗУНР, Польщі, УРСР і дистрикту Галичина. Центром повіту було м. Самбір. Загалом на зламі ХІХ – на початку ХХ ст. Самбір привертав до себе увагу галицьких інтелігентів. Для читачів із різних національних середовищ Галичини це місто було відоме завдяки місцевим публікаціям. Тут виходила своя преса, зокрема польська «Gazeta Samborska» (злам ХІХ – перші десятиріччя ХХ ст.); видання, що репрезентували «польсько-єврейський» Самбір (наприклад, Rocznik Samborski та супутні часописи 70-90 рр. ХХ ст.). Одним із кульмінаційних періодів у громадському житті Самбора першої половини ХХ ст. стало міжвоєнне двадцятиріччя. Провідну роль у пробудженні громадського життя відіграла діяльність місцевих українських краєзнавців, якізаснували товариство «Бойківщина», а потім і «Літопис Бойківщини» – часопис, присвячений культурі й історії регіону.