Ксенія Дудич
1929 р.
Очевидиця, жертва операції "Захід"
Біограма
Народилася у 1929 році в селі Новини Яворівського повіту Львівського воєводства (нині Яворівського району Львівської області) в сім'ї Михайла Дудича. Матір Ксенії померла молодою залишивши напівсиротами 4 дітей (2 синів і 2 дочок). Батько одружився вдруге на вдові з 2 дітьми. В радянський час батько керував кооперативою.
Зимою 1946 р. Михайла Дудича було заарештовано за допомогу українському націоналістичному підпіллю та засуджено до 4 років ув'язнення. Під час проведення слідства утримувався в Замарстинівській тюрмі, м. Львова. Згодом етапований до виправного табору в Карагандинську область, Казахська РСР . Звідти переведений на спецпоселення в с. Рибноє Красноярського краю, РРФСР.
Ксенію разом з сім’єю 21 жовтня 1947 р., в рамках операції "Захід", було депортовано в м. Осінники Кемеровської області, РРФСР . Працювала на кам’яному кар’єрі, потім на лісоповалі.
Після смерті Сталіна у 1953 р. звільнені. Згодом переїхали до батька в Красноярський край, звідки всі разом перебралися до Красноярська.
Після звільнення Ксенія вийшла заміж за Андрій Цишляк (стрільця УПА на псевдо «Риба»). Чоловік був засуджений на 10 р. ув'язнення у виправних таборах ГУЛАГу. Етапований в Магаданську область, РРФСР, а після звільнення поїхав в Красноярськ до депортованих батьків.Там майбутнє подружжя і познайомилося.
Року 1958 сім'я переїхала на Кубань. В Україну повернулись в 1975 р. та замешкали в с. Зашків Жовківського району Львівської області.
[Інтерв'ю оцифровано в рамках проєкту "Жіночі голоси Другої світової війни" за підтримки Європейського Союзу за програмою "House of Europe"].
Спогади
| Оповідач: | Ксенія Дудич |
| Місце запису: | с. Зашків Львівського району Львівської області |
| Дата інтерв'ю: | 16 лютого 2017 р. |
| Інтерв'юер: | Марія Гілевич, Ігор Рочняк |
| Транскрипція: | Марія Гілевич |
| Джерело: | Архів проєкту "Локальна історія " |
Інт.: А фестини робили колись?
Фестивалі робили, і навіть на Великдень робили, вистави робили і співали, і забавлялися дівчата там сільські. Хлопці шо до читальні ходили, то вони там забавлялися.
Інт.: А в чому вони були вбрані на тих фестинах? Яке мали вбрання?
Я пам’ятаю вишиті запаски і камізельки вишиті такі, сталінки і вишиті сорочки, український стрій був.
Інт.: А як ті фестини відбувалися?
Виступали, співали.
Інт.: А бавилися там якісь ігри під час того фестину?
Бавилися, хлопці, дівчата, ті шо ходили до читальні там ся бавили, а так людей повно дивилися кругом. Я десь мала пішла там дивилася, але де то вже маєш пам’ять?
Інт.: А то десь було на стадіоні?
То так було за церквою, там така площадка була, стадіона там не було, там на тій площадці всьо було, за церквою.
